Лабораторна робота № 10

  1. Назвіть основні причини створення системи Scopus.

Система «Scopus» являє собою найбільшу в світі єдину мультидисциплінарну реферативну базу даних (із 1995 р.), що оновлюється щодня. «Scopus» – найбільша база даних наукових публікацій без повних текстів. Однією з основних функцій є вбудована в пошукову систему інформація про цитування. Scopus охоплює понад 15 тис. наукових журналів від 4 тис. наукових видавництв світу.

2. Назвіть основні відмінності системи Scopus від подібних баз даних.

Scopus на відміну від Web of Science не включає видання з гуманітарних дисциплін та мистецтва, містить невелику частку журналів із соціальних наук – не більше 17%, і в процентному відношенні набагато ширше відображає природничі науки і техніку – 83%.

3. Назвіть основні характеристики, переваги та недоліки використання Scopus.

Пошук інформації ведеться не тільки всередині системи SCOPUS, але також і за бібліографічними посиланнями (More), за Інтернет-сайтами (Web) за допомогою пошукової машини Scirus і патентів (Patents) – через систему Lexis-Nexis.

При заданні пошуку на початку сторінки ми бачимо можливі параметри обмеження результатів: за заголовком джерела, за ім’ям автора, за роком, за типом документа, за предметною галуззю, можна також додати категорії, натиснувши посилання «Add categories». Ми бачимо на екрані значення, що найбільш часто зустрічаються і можемо продовжити цей ряд, вибравши посилання «More» («Більше»). Вибравши потрібні значення, відзначаємо їх, клацаючи мишею всередині квадратика поруч зі значенням і натискаючи кнопку «Limit to» («Обмежити цими значеннями») або «Exclude» («Виключити»).

Нижче йде список результатів пошуку. Результати можна вивести (Output) на друк, в документ або електронну пошту, подивитися загальний огляд цитат (Citation Tracker), завантажити відразу декілька статей через менеджер закачувань (Download), подивитися список посилань (References) або цитувань статей (Cited by). З кожною роботою можна ознайомитися окремо: під назвою статті можна вибрати дію: переглянути анотацію і посилання (Abstract + Ref), прочитати тільки анотацію (Show Abstract) і вийти на повний текст статті на сайті видавництва (View at Publisher). Статті можна сортувати за будь-яким стовпцем, клацнувши мишею по заголовку. За замовчуванням результати пошуку виведені за роком видання – від пізніших до більш ранніх.

За допомогою бази даних Scopus можна знайомитися з індексом цитування та списком робіт певного автора. Для цього зручно використовувати функцію «Author Search» – пошук за автором. Тут можна ввести прізвище, ініціали та організацію чи місто, в якій працює вчений, з списку вибрати потрібне ім’я. Поруч з кожним прізвищем в стовпці «Documents» можна вийти в профіль автора (Détail), переглянути список робіт автора, або переглянути останню назву.

Виходячи в профіль автора, ми одержуємо можливість побачити кількість його статей в базі даних, кількість джерел, на які посилається автор, кількість цитування, індекс Хірша (h Index), список співавторів, предметні галузі, історію публікацій.

У профілі організації можна подивитися кількість публікацій, кількість авторів, партнерські організації, предметні галузі, в яких друкуються автори організації і т.д.

4. Порівняйте, для пошуку якої наукової інформації найбільш доцільно використовувати пошукову систему «Web of science» та систему «Scopus».

На сьогоднішній день існує велика кількість міжнародних систем цитування (бібліографічних баз): Web of Science, Scopus, Web of Knowledge, Astrophysics, PubMed, Mathematics, Chemical Abstracts, Springer, Agris, GeoRef. Найавторитетнішими з існуючих міжнародних систем цитування, чиї індекси визнаються в усьому світі, є: «Web of Science» і його конкурент – порівняно молода система «Scopus».

Для пошуку наукових робіт, доповідей, дисертацій, технічних звітів, конспектів та інших наукових праць доцільно використовувати спеціалізовані наукові пошукові системи, наприклад, систему Scirus (http://www.scirus.com/). Ця система дозволяє шукати наукову інформацію в Інтернеті, забезпечуючи підбір документів із 167 мільйонів Web-сторінок наукового змісту (включаючи сайти університетів і бібліотек). Особливо важливо, що на сторінці з результатами пошуку виводяться посилання на повні тексти робіт, а не тільки на реферати. В системі проіндексовані наукові роботи США, країн Євросоюзу і Японії.

5. Охарактеризуйте іншу наукову пошукову систему найбільш зручну для пошуку наукової інформації пов’язаної із Вашим науковим дослідженням.

Найкорисніша з міжнародних наукометричних баз саме для наукової роботи - GoogleScholar. Так, це міжнародна наукометрична база, незалежно від того, що вважають з цього приводу МОН України чи окремі особи. Вона безкоштовна - але це не недолік, а перевага. Дає посилання на роботи конкретного вченого, публікації в конкретних журналах, проте, містить багато помилок - але дає вченим можливість їх виправляти.

Наводяться також посилання в монографіях, посилання на дуже старі наукові роботи (надзвичайно корисно для математиків та істориків науки). За бажання, цю базу можна цілком добре використовувати і для розрахунку наукометричних показників за різними базами і критеріями (наприклад, відкидати самоцитування, цитування співавторами і так далі).

Система «Web of science» (колишня назва – Institute for Scientific Information, ISI) (www.isiwebofknowledge.com).

Ця система покриває більше 9000 видань англійською і частково німецькою мовами (з 1980 р.) і включає в себе три бази – ScienceCitation Index Expanded (із природничих наук), Social Sciences Citation Index (із соціальних наук), Arts and Humanities Citation Index (із мистецтва та гуманітарних наук). Процентне співвідношення між представленими в ресурсі Web of Science дисциплінами наступне: 25-27% – технічні та прикладні науки; 30% – це соціогуманітарні науки; 43-45% – блок природничих наук (в т.ч. 15-18% – науки про землі, біологія та медицина).

Система «Scopus» являє собою найбільшу в світі єдину мультидисциплінарну реферативну базу даних (із 1995 р.), що оновлюється щодня. «Scopus» – найбільша база даних наукових публікацій без повних текстів. Однією з основних функцій є вбудована в пошукову систему інформація про цитування. Scopus охоплює понад 15 тис. наукових журналів від 4 тис. наукових видавництв світу. Scopus на відміну від Web of Science не включає видання з гуманітарних дисциплін та мистецтва, містить невелику частку журналів із соціальних наук – не більше 17%, і в процентному відношенні набагато ширше відображає природничі науки і техніку – 83%.